зубрило

імен. чол. роду, жив.

с.-г., екон.

.. зубрило

=============

від слова: зубрити

дієсл. недокон. виду (що робити?)

с.-г., екон.

Дієприслівникова форма: зубривши, зубрячи

зубрить

Деепричастная форма: зубрив, зубря