знемагати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

мед., с.-г.

Дієприслівникова форма: знемагавши, знемагаючи

1. (неперех.) втрачати силу, знесилюватися

2. (тiльки 3 ос., перех. ) знесилюючи, виснажуючи чимось, долати, перемагати кого-небудь

3. (неперех.) страждати, перебуваючи в ярмi, пiд гнiтом, втративши волю

изнемогать

Деепричастная форма: изнемогая