здобич
імен. жін. роду, тільки одн.
1. добуте, захоплене на полюваннi, у бою, з надр землi тощ/2. те, що є предметом полювання,
захвату
добыча
Источник:
Украинско-русский словарь
на Gufo.me
імен. жін. роду, тільки одн.
1. добуте, захоплене на полюваннi, у бою, з надр землi тощ/2. те, що є предметом полювання,
захвату
добыча