здичавіти

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: здичавівши

1. стати диким, неприрученим

2. (перен.) вiдвикнути вiд людей, стати нелюдимим

одичать

Деепричастная форма: одичав