звірити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: звіривши

1. перевiрити точнiсть, вiдповiднiсть чому-небудь

2. перевiряючи, встановити наявнiсть або вiдсутнiсть кого-, чого-небудь

сверить

Деепричастная форма: сверив