звичка

імен. жін. роду

розм.

1. певний спосiб дiї, життя, манера поведiнки, схильнiсть до чого-небудь

2. умiння, навик

привычка

¤ набувати звички -- приобретать привычку

¤ мати звичку -- иметь привычку

¤ ставати звичкою -- стать привычкой

¤ за давньою звичкою -- по старой привычке