зачаровувати(ся)

(кого/що, ким/чим)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: зачаровувавши, зачаровуючи

1. дiяти на когось чарами, заворожувати

2. справляти надзвичайно приємне враження, захоплювати, пiдкоряти своєму впливовi

зачаровывать

Деепричастная форма: зачаровывая