заслужити

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: заслуживши

заслужить

Деепричастная форма: заслужив

¤ заслужити довіру -- снискать доверие

¤ швець заслужив, а коваля повісили -- сапожник заслужил, а кузнеца повесили