засвідчувати(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: засвідчувавши, засвідчуючи

1. (перех. i неперех.) повiдомляючи про щось, пiдтверджувати правдивiсть, правильнiсть чого-небудь

2. бути, служити свiдченням чого-небудь

удостоверять

Деепричастная форма: удостоверяя