заповіт -у

імен. чол. роду

1. офiцiйний документ, який мiстить розпорядження певної особи щодо їїмайна на випадок

смертi

2. (перен.) настанова, наказ, данi послiдовникам або нащадкам

3. те саме, що заповiдь

завещание сущ. ср. рода

¤ за заповiтом -- по завещанию

¤ вiдповiдно до заповiту -- согласно завещанию