закономірність

(кого/чого) імен. жін. роду

від слова: закономiрний

об'єктивно iснуючий, постiйний iнеобхiдний взаємозв'язок мiж предметами, явищами або

процесами, що випливає з їхньої внутрiшньої природи, сутностi

закономерность