задовольнити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: задовольнивши

1. виконати чиї-небудь вимоги, бажання, претензiї

2. викликати у когось почуття задоволення чимось

3. стати, виявитися вiдповiдним до чиїхось вимог, сподiвань

удовлетворить

Деепричастная форма: удовлетворив

¤ задовольнити прохання -- удовлетворить просьбу