задкувати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: задкувавши, задкуючи

1. iти, лiзти, посуватися задом наперед

2. (перен.) вiдмовлятися вiд своїх думок, слiв, намiрiв, обiцянок

3. iти ззаду, вслiд за ким-небудь

пятиться

Деепричастная форма: пятясь