жар -у

імен. чол. роду, тільки одн.

жар

=============

від слова: жарити(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: жаривши, жарячи

1. готувати їжу; смажити

2. (неперех.) пристрасно, азартно, з особливою силою робити що-небудь

жарить

Деепричастная форма: жаря