епікуреїзм -у

імен. чол. роду, тільки одн.

філос.

1. фiлософсько-етичне вчення Епiкура, за яким найвище благо життя-це розумна насолода його

радощами

2. свiтогляд, що виник на ґрунтi перекрученого вчення Епiкура як прагнення лише до чуттєвих

насолод

3. (перен.) схильнiсть до чуттєвих насолод

эпикуреизм