дуга

імен. жін. роду

1. округла крива лiнiя

2. (мат.) частина кривої, розмiщена мiж двома будь-якими її точками

3. частина кiнської упряжi

4. (розм.) приймач струму на трамвайних вагонах

дуга

¤ електрична дуга -- электрическая дуга

¤ гнути в дугу -- гнуть в дугу