дрейф -у

імен. чол. роду

мор.

дрейф

=============

від слова: дрейфити

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: дрейфивши, дрейфлячи

дрейфить

Деепричастная форма: дрейфив, дрейфя