дотеп -у

імен. чол. роду

1. кмiтливий влучний вислiв iз сатиричним або жартiвливим вiiдтiнком

2. (розм.) здiбнiсть оформляти думку у виглядi влучних, гострих або смiшних висловiв

острота сущ. жен. рода

¤ *сипати дотепами -- сыпать остротами