дорікати

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: дорікавши, дорікаючи

1. (неперех., кому) виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у

чомусь

2. (чим) ставити що-небудь у докiр комусь

упрекать

Деепричастная форма: упрекая

¤ дорiкати йому за помилку -- упрекать его за ошибку