доручення

імен. сер. роду

дія/процес

від слова: доручати, доручити

документ, що дає кому-небудь право дiяти вiд iменi особи, що видала цей документ; довiренiсть

поручение

¤ посол з особливих доручень -- посол по особым поручениям

¤ за дорученням -- по поручению

=============

імен. сер. роду

дія/процес

від слова: доручати, доручити

документ, що дає кому-небудь право дiяти вiд iменi особи, що видала цей документ; довiренiсть

доверенность сущ. жен. рода

¤ отримати грошi за дорученням -- получить деньги по доверенности