доказувати(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: доказувавши, доказуючи

1. (перех., без додат. i неперех.) закiнчувати говорити, розповiдати про щось

2. (перех. i неперех. з спол. що) пiдтверджувати iстиннiсть, правильнiсть чогось фактами, доводами

3. (неперех.) повiдомляти комусь про щось

досказывать

Деепричастная форма: досказывав, досказывая