довіряти(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: довірявши, довіряючи

1. (неперех., кому-чому) вiрити, покладатися на когось, щось

2. виявляти довiр'я, доручати, передавати комусь щось

3. дiлитися з ким-небудь своїми думками, таємницями

доверять

Деепричастная форма: доверяя

¤ не довiряти нiкому -- не доверять никому