дзюрчати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: дзюрчавши, дзюрчачи

1. витiканням утворювати монотоннi булькаючi звуки, шум

2. текти, витiкати струмом, потоком

журчать

Деепричастная форма: журча