дебошир

імен. чол. роду, жив.

дебошир

=============

від слова: дебоширити

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: дебоширивши, дебоширячи

дебоширить

Деепричастная форма: дебоширив, дебоширя