відчужити

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: відчуживши

1. викликати припинення близьких стосункiв з ким-небудь

2. (юр.) спираючись на певний закон, вiдібрати в кого-небудь майно на користь держави,

органiзацiї чи окремої особи

отчудить

Деепричастная форма: отчудив