відточити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: відточивши

1. точiнням робити що-небудь дуже гострим

2. (перен.) робити що-небудь дуже досконалим; вiдшлiфувати

отточить

Деепричастная форма: отточив

¤ вiдточити олiвець -- отточить карандаш

¤ вiдточити стиль статтi -- отточить стиль статьи