відскочити

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: відскочивши

1. стрибком або кiлькома стрибками вiддалитися вiд кого-, чого-небудь, +2. ударяючись об

що-небудь, падати в протилежному напрямi або вбiк; вiдлетіти

3. вiдриваючись, падати, летiти вбiк

отскочить

Деепричастная форма: отскочив