відрядження

імен. сер. роду

дія/процес

від слова: вiдрядити

- службове доручення, для виконання якого необхiдно куди-небудь їхати

- поїздка, пов'язана зi службовим дорученням

- посвiдчення про таку поїздку

командировка сущ. жен. рода

¤ посвiдка про вiдрядження -- свидетельство о командировке

¤ вiдправляти у вiдрядження -- отправлять в командировку

Источник: Украинско-русский словарь на Gufo.me