відривати

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: відриваючи

1. тягнучи, смикаючи, вiддiляти, вiдокремлювати частину вiд цiлого

2. (перен.) забирати, вiднiмати в когось що-небудь

3. (перен.) насильно вiдсторонювати, вiдводити кого-небудь вiд когось

4. не давати можливостi робити щось

5. розлучати когось з кимсь

отрывать

Деепричастная форма: отрывая

¤ *вiдривати очi вiд -- отрывать глаза от

¤ *вiдривати з м'ясом -- отрывать смясом

¤ * вiдривати вiд свого рота -- отрывать от своего рта

=============

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: відриваючи

не давати можливостi робити щось, займатися чимсь

отвлекать

Деепричастная форма: отвлекая