відмінник
імен. чол. роду, жив.
1. учень, який вчиться на "вiдмiнно"
2. звання, яке надається тому, хто дуже добре працює
отличник
Источник:
Украинско-русский словарь
на Gufo.me
імен. чол. роду, жив.
1. учень, який вчиться на "вiдмiнно"
2. звання, яке надається тому, хто дуже добре працює
отличник