відмучувати(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

спец.

Дієприслівникова форма: відмучувавши, відмучуючи

вiдокремлювати однi складовi частини сумiшi вiд iнших шляхом вiдстоювання у водi

отмучивать

Деепричастная форма: отмучивая