відмовчуватися

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: відмовчувавшись, відмовчуючись

не вiдповiдати на звертання, запитання; уникати вiдповiдi

отмалчиваться

Деепричастная форма: отмалчиваясь