відлучити(ся)
дієсл. док. виду (що зробити?)
Дієприслівникова форма: відлучивши
1. позбавити зв'язку, порушити стосунки
2. припинити годування дитини материнським молоком
отлучить
Деепричастная форма: отлучив
Источник:
Украинско-русский словарь
на Gufo.me