відлучити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: відлучивши

1. позбавити зв'язку, порушити стосунки

2. припинити годування дитини материнським молоком

отлучить

Деепричастная форма: отлучив

Источник: Украинско-русский словарь на Gufo.me