відкинути

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: відкинувши

перен. рiшуче вiдхилити щось, не визнати чогось, вiдмовитися вiд чогось

отвергнуть

Деепричастная форма: отвергнув

¤ вiдкинути обвинувачення -- отвергать обвинения

=============

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: відкинувши

отвергнуть

Деепричастная форма: отвергнув

=============

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: відкинувши

1. кидати вбiк або назад вiд кого-, чого-небудь

2. вiдводити геть

3. (переню) вiдстороняти кого-небудь вiд когось

4. атакуючи, примушувати його вiдходити

5. перекладати в що-небудь для стiкання рiдини

6. вiдбивати щось(тiнь)

откинуть

Деепричастная форма: откинув