віджити

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: відживши

1. закiнчити своє життя, iснування; вiдмерти

2. стати знову живим; ожити

3. виникнути, з'явитися знову (про почуття)

4. стати знову бадьорим

отжить

Деепричастная форма: отжив