віддячити

(кому/чому, кого/що, ким/чим)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: віддячивши

1. на чийсь добрий вчинок вiдповiдати тим самим

2. (перен.) мститися кому-небудь за вчинене зло, неприємнiсть

отблагодарить

Деепричастная форма: отблагодарив