відвіз

імен. чол. роду

.. отвез

=============

від слова: відвезти

(кого/що, кому/чому, кого/чого)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: відвізши

везучи, доставляти куди-небудь

отвезти

Деепричастная форма: отвезши