відбив -у

імен. чол. роду

.. отразил

=============

від слова: відбити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: відбивши

отразить

Деепричастная форма: отразив

¤ відбити охоту -- отбить охоту