вразити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: вразивши

1. викликати почуття подиву, захоплення тощо; здивувати

2. завдати душевного болю, жалю

поразить

Деепричастная форма: поразив

¤ вразити в саме серце -- поразить в самое сердце