вправі

прислівник

вправе

=============

від слова: вправа

імен. жін. роду

1. розвиток певних якостей, навичок постiйною, систематичною роботою

2. спецiальне завдання, що виконується для набуття певних звичок або закрiплення наявних

знань

упражнение сущ. ср. рода