ворог

імен. чол. роду, жив.

1. той, хто перебуває в станi ворожнечi, боротьби з ким-небудь

2. (збiрн.) супротивник на вiйнi

3. (перен.) шкiдник сiльськогосподарський рослин

враг

¤ перший ворог -- первый враг

¤ внутрiшнiй ворог -- внутренний враг