витончений

прикм., має ступ. порівн.

Вищ. ст. порівн.: витончити

- (прикм. ) дуже гарний, з тонкими рисами, досконалої форми

- (прикм. ) який вiдзначається особливою вишуканiстю

- (прикм. ) чудово розвинений, з гострим сприйманням

утонченный

¤ витончений смак -- утонченный вкус