вискочити

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: вискочивши

1. стрибати звiдки-небудь кудись

2. стрибком пiднiматися куди-небудь

3. раптово з'являтися

5. швидко досягати якого-небудь звання, посади

выскочить

Деепричастная форма: выскочив

¤ вискочити замiж -- выскочить замуж