вирушати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: вирушавши, вирушаючи

починати йти, їхати; виходити, виїжджати звiдки-небудь, направлятися кудись

отправляться

Деепричастная форма: отправляясь