вилучати(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: вилучавши, вилучаючи

1. вибирати, видаляти що-небудь звiдкись, iз складу чогось

2. вiдокремлювати вiд стада

изымать

Деепричастная форма: изымая

¤ вилучати з ужитку -- изымать из употребления