вилив -у

імен. чол. роду

1. витiкання, виливання якої-небудь рiдини

2. (перен.) висловлення, вираження почуттiв

4. повiнь

излияние сущ. ср. рода

=============

від слова: вилити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: виливши

1. видаляти з посуду яку-небудь рiдину

2. висловлювати, передавати свої почуття

3. виготовляти реч, iдеталi способом наливання розтопленого металу у певнi форми

вылить

Деепричастная форма: вылив