вибухати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: вибухаючи

1. розриватися з дуже сильним звуком i великою руйнiвною силою

2. (перен.) раптово виникати, починатися з великою силою

взрываться

Деепричастная форма: взрываясь