вдар -у

імен. чол. роду

.. ударь

=============

від слова: вдарити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

заст.

Дієприслівникова форма: вдаривши

див. ударити

ударить

Деепричастная форма: ударив

¤ доки грiм не вдарить -- пока грiм не ударит