бузувір

імен. чол. роду, жив.

Людина, яка виявляє крайню релiгiйну нетерпимiсть до iнакомислячих, жорстоко переслiдує їх

изувер

=============

від слова: бузувірити(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: бузувіривши, бузувірячи