блискати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: блискавши, блискаючи

1. блищати

2. уривчасто, з перервами свiтити; блимати

сверкать

Деепричастная форма: сверкая

¤ блискати очима -- сверкать глазами (посматривать)